Миколаїв Live

Пятница в Николаеве: страсти-напасти

   

25 березня 2017

24 березня 2017
13:32 - Olga Bielkova Боротьба за прозорість видобувних галузей продовжується ... Вдалося зібрати ще більш потужний авторський колектив для переподачі з...

Боротьба за прозорість видобувних галузей продовжується ...

Вдалося зібрати ще більш потужний авторський колектив для переподачі законопроекту про забезпечення прозорості у видобувних галузях...

Ми дещо переосмислили версію і вже вчора зареєстрували нову версію - http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61409

...

Основна ідея:
- зробити ініціативу прозорості інституційно закріпленою у законодавстві та такою, яка розповсюджується на всі компанії та відповідальні державні офіси;

- відкрити всі відомості, які могли б підвищити конкурентість видобувних галузей і зробити їх менш корумпованими - бенефіціари, основні умови контрактів, всі платежі на користь держави чи на користь місцевих громад;

- описати процес підготовки та публікації звіту, а також ролі та відповідальність всіх учасників.

Колектив співавторів, якому я щиро вдячна за довіру та підтримку:

Бєлькова Ольга Валентинівна, Євлахов Анатолій Сергійович, Домбровський Олександр Георгійович, Шверк Григорій Аронович, Різаненко Павло Олександрович, Соловей Юрій Ігорович, Єднак Остап Володимирович, Кишкар Павло Миколайович, Пташник Вікторія Юріївна, Рябчин Олексій Михайлович, Іванчук Андрій Володимирович, Кривенко Віктор Миколайович, Шкрум Альона Іванівна, Підлісецький Лев Теофілович, Маркевич Ярослав Володимирович, Бабак Альона Валеріївна, Бандуров Володимир Володимирович, Кацер-Бучковська Наталія Володимирівна, Пинзеник Павло Васильович, Заліщук Світлана Петрівна, Гопко Ганна Миколаївна.

( Olga Bielkova )

23 березня 2017

22 березня 2017
22:16 - Вовчик Сірий Автобус номер 4 Уляна пропала в серпні. Зникла, як у воду впала. Ще вчора дзвонила з Карпат, щебетала, сміялася і хвалилась обновк...

Автобус номер 4

Уляна пропала в серпні. Зникла, як у воду впала. Ще вчора дзвонила з Карпат, щебетала, сміялася і хвалилась обновками. А далі - тиша. Задушлива, тягуча, як згущонка первомайського розливу. Гуцули казали, що пішла в гори. А гори не казали нічого. І тоді Коля запив.

Коля був інженер і мріяв полетіти на Марс. Уляна входила в його плани і мала бути штурманом. Мене він бачив другим пілотом. Тільки я не любив літати. Зірки далеких світів краще спостерігати з вікон. ...Особливо коли вікна вибиті, а навколо безлюдь і тиша. Для таких спостережень найбільше пасують покинуті заводи.

На третій тиждень запою я піймав Колю під наливайкою і загітував піти на завод. Наш улюблений, шкірний. На глухій покинутій вулиці зі зрійнованою автобусною зупинкою. Автобус рвав сіре осіннє небо гнилими іклами цехів, потопав у всепереможній вже в'янучій зелені і відкривав чудовий вигляд на небо. Труби не диміли, багатоверхівок в ближньому радіусі не було. Десь по території бігали собаки - пантрували якесь приватне виробництво в останньому живому корпусі. Собаки любили нас - ми їх завжди підгодовували. А ми довго чалапали порепаними коридорами, під поглядами Іллічів, Дзєржинських і мертвих ударників. Запах шкіри давно вивітрився. Лишилися тільки вибиті вікна і холодні срібні зорі над дачним господарством. Колись давно Коля лазив аж на дах гуртожитку. Це був його капітанський мостик. Іноді з ним була штурман Уляна. Я не ходив - на мостику замало місця для трьох.

Так ми просиділи майже до ранку. балакали за ракети, марсіян, Уляну і тисячу інших речей. А далі розійшлися. Коля завше перескакував через паркан, тому пішов навпрямки. А я поплентав до діри в паркані. І на якусь мить побачив жовтий Ікарус. Автобус номер чотири. Салон був майже порожній - тільки на останніх сидінннях вмостились Коля з Уляною. Вони махали мені. Махали і посміхались.

Колю я після цього випадку не бачив. І жовтого Ікаруса теж. Жовті Ікаруси уже чверть століття як не ходять до зупинки біля мертвого заводу. Але два роки тому вони зробили виняток для Колі. Тому що капітан має летіти до зір у парі зі своїм вірним штурманом.

А я іноді й досі заходжу на той завод. Бреду лункими коридорами, ріжу масну темряву хижим скальпелем кишенькового ліхтарика і довго дивлюсь на зорі. Під ранок зазвичай виходжу через дірку у паркані. жовтого Ікаруса я так досі і не зустрів.

Бувай, капітан Коля. Сподіваюся ти знайшов собі доброго другого пілота. Бо я звісно твій друг, але геть не люблю літати

( Вовчик Сірий )
14:30 - Алёна Яхно Друзья, тут такое дело. Происходит вопиющее нарушение прав человека. Вчера на Оболони где-то в 11.30 фискалы задержали молодую кие...

Друзья, тут такое дело. Происходит вопиющее нарушение прав человека.

Вчера на Оболони где-то в 11.30 фискалы задержали молодую киевлянку Майю Николаеву, мать 7-летнего мальчика. Эта девушка проходит как свидетель в одном из производств.

Так вот, ее повезли на Дегтяревскую 11, в офіс ДФС. И все! Больше от нее ни слуху, ни духу. Человек пропал!

...

Скорее всего, она там до сих пор удерживается. Возможно, ночевала на стуле или на где-то на диване (вы не поверите, но такие вещи у нас все еще практикуются) Ее адвокат Oleg Gryniw не может ни попасть к ней, ни дозвониться к следователю Рустаму Ивановичу Долоке. Вот его телефон: 063 06 05 777

Репост приветствуется

( Алёна Яхно )

21 березня 2017
16:55 - Юрий Бирюков Непридуманная история с флеш-беком в 2014 год. Июнь 2014 года, село Довгеньке Донецкой области. 79я бригада зашла в зону АТО, и 1...

Непридуманная история с флеш-беком в 2014 год.

Июнь 2014 года, село Довгеньке Донецкой области.

79я бригада зашла в зону АТО, и 1й батальон работал в районе Славянска. База была в селе Довгеньке. Броников еще было чуть-чуть, касок - по крупицам.

...

В середине июня мы с Dmitry Marchenko завезли под сотню касок в батальон, зверь заморский и диковинный - Schubert M826. Завезли, разгрузились и выезжали на Амвросиевку. На шлагбауме стоял боец в стальной каске, с густо-туго перевязанной головой. Остановились, явки-пароли, прощания-пожелания. Попутно он рассказал, что "поймал" в стальную каску осколок на излете, который каску не пробил (очень повезло), но надбил. И осколками самой каски ему посекло голову. Я снял с себя свою каску и отдал ему, забрав стальную "на память". Приехал домой, сделал пару фоток (в посте именно они), кажется написал пост. Да и забыл про эту историю.

Март 2017 года, Николаев.

- Феникс, здравствуйте! Вы меня не помните?

Передо мной стоит молодой парень и вот никаких, ну абсолютно, ассоциаций. Я смущенно пожимаю плечами, здороваюсь и тут...

- А Вы мне свою каску под Довгеньком отдали, а я Вам - свою. Я потом еще воевал. И читал Ваши посты о реформе питания. Потом поступил в Одесскую Академию, на тыловой факультет. Начпродом буду к 20-му году. Вы скажите Диане, что мы за ее реформой очень внимательно следим - ведь нам же потом работать.

Что-то защипало в глазах и в горле появился какой-то комок...

Рассказал сейчас это все Диана Петреня, которая в руках держит проект приказа министра обороны о начале реформы. И у нее что-то в глазах тоже защипало...

Удивительно вовремя этот флеш-бек, нам очень не хватало сейчас какого-то такого мотиватора.

( Юрий Бирюков )

20 березня 2017
00:05 - Вахтанг Кіпіані Ненаписаний мемуар. Це російський адмірал Бутаков. Проходжу повз нього, коли буваю в Миколаєві, і згадую історію. У 1990-му році в...

Ненаписаний мемуар. Це російський адмірал Бутаков. Проходжу повз нього, коли буваю в Миколаєві, і згадую історію. У 1990-му році вчився у педінституті ім. Бєлінського. Випадково дізнався, що визначний російський "революціонер-демократ" зневажав Україну, українців, кримських татар тощо. Пішов у бібліотеку й перечитав майже всього Бєлінського, зробив виписки дико-українофобського змісту. І почав кампанію за перейменування альма матер. Першими мене у цій справі підтримали Ivan G...ayvanovych і Дмитро Кремінь (майбутній Шевченківський лауреат тоді відредагував мою кострубату замітку-вимогу й опублікував в обласній газеті). Ідея була назвати виш іменем автора "Історії України-Руси" Миколи Аркаса, "грека з душею українця". Комуністична адміністрація інституту заважала цьому як могла. Якось покликав ректор Байдак і запропонував - цитата - "компроміс". МДПІ перейменувати, але не на честь Аркаса, бо він був "націоналістом", а на честь... адмірала Бутакова. Аргумент був на кшталт - читав Шевченка і писав йому листи. Я цього не знав і не міг тоді перевірити чи це так. Але сказав, що це неправильно - міняти одного російського імперця на іншого. Кілька років життя пішло на боротьбу проти Бєлінського. В якийсь момент ім'я "неистового Виссариона" зникло з дошок на інституті. Але пам'ять про Аркаса так і не було увічнено. Через певний час, коли я не був студентом, вже університет отримав ім'я совєтського педагога Сухомлинського, який не мав жодного відношення до Миколаївщини. Совок переміг.

( Вахтанг Кіпіані )

19 березня 2017
Найактуальніші новини Миколаїв та Миколаївської області. Стрічка оновлюється щохвилинно, автоматично оновлюючи новини Миколаїв , репортажі з місця подій Миколаєва , економіка Миколаївської області, політика Миколаєва , культурне життя, спорт в Миколаєві.